Ганна Павлишин: «Я займаюся творчим розвитком дітей Львівщини, адже місія маріупольців – відроджувати країну»

У Маріуполі Ганна Павлишин мала власний арт-центр, навчала малюванню дітей і дорослих, неодноразово долучалася до культурних і мистецьких проєктів, які часто проходили в місті Марії.

Страшний час в облозі наша героїня ніколи не забуде, адже окрім виживання в надлюдських умовах Ганна мала опікуватися 5-річною донечкою та носила під серцем дитину.

«На твоїх очах відбувається екшн-катастрофа»

Виїхати з оточеного міста Ганні з родиною пощастило лише 15 березня 2022 року, коли люди на свій страх і ризик намагалися вирватися з пекла.

– Життя в облозі сприймалося як інша реальність. Ті, хто вижив, наче переродилися наново, а день, коли виїхав з міста можна сміливо вважати другим днем народження. Іноді досі здається, що все, що ми пережили – це екшн-катастрофа голлівудського режисера, – розповідає Ганна.

Творча майстерня художниці разом з роботами та матеріалами згоріла вщент, але жага до мистецтва після виїзду з тимчасово окупованого Маріуполя лише зросла та укріпилася. Картини Ганни сповнені сяйва, природних мотивів, сюжети надихають на життєлюбність і віру. Окрім того, Ганна вже давно захоплюється вишивкою. Всі її роботи лишилися в тимчасово окупованому місті, але на Львівщині Ганна знову почала вишивати. Сукня, в якій вона прийшла на зйомку, створена власноруч.

– Мене ніхто ніколи не вчив вишивати, пару раз у далекому дитинстві бачила, як це робила бабуся. Коли беру до рук вишивку, відчуваю певну сакральність і зв’язок поколінь… Адже це значно більше ніж тканини й нитки, вишиванка – наш генетичний код, – підкреслює героїня.

В пошуках надійних «гачків» сенсу життя

Ганна Павлишин зараз проживає у селищі Дмитровичі на Львівщині. Вона створила декілька вікових груп з малювання у місцевому Народному Домі, займається творчим розвитком дітей з навколишніх сіл і с. Дмитровичі зокрема. Допомагає вивчати базові художні правила, властивості різних художніх засобів і технік, ліквідує страхи пов’язані з творчістю і самовираженням.

Через віддаленість села від Львова уроки малювання тут для багатьох були майже недосяжною мрією, тому до ініціативи Ганни активно стали долучатися місцеві мешканці. Зараз її уроки відвідують близько 20 юних творців прекрасного, здебільшого це діти 4-12 років. Ганна планує розвивати цю спільноту інтенсивніше, шукає проєкти та гранти, які допоможуть їй відкрити повноцінну художню студію або школу мистецтв.

Як на художніх творах поєднуються світлі й темні кольори, так і в житті за важкими випробуваннями стаються довгоочікувані та радісні події: 1 червня 2022 року, у День захисту дітей, на світ народилася донька Зореслава.

– Я дуже люблю Львів за особливий характер! Попри життя в Маріуполі в російськомовному оточенні тут я одразу перейшла на українську мову та активно інтегруюся в місцеву громаду. Бажаю маріупольцям не здаватися, гідно презентувати себе та Україну там, де вони знаходяться. Ми вижили і наша місія – відродження країни, збереження і поширення того прекрасного та дорогоцінного, що є в кожному з нас, – каже Ганна.

Історія записана в рамках проєкту “Портрети Маріуполя”, який реалізується ГО “Простір Марії” за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.