Марія та Олександр Сладкови – талановите подружжя з Маріуполя, ідейники творчої студії “Сучасна Україна”. В рідному місті вони займалися розробкою авторських культурних проєктів, навіть в день повномасштабного вторгнення рф сіли за монтаж відео, а 26 лютого 2022 запустили відеопроєкт “Війна на моїй землі”.
Далі – 120 днів в окупації, поранення Олександра Сладкова, довга та небезпечна дорога на підконтрольну українську територію…
Читали молитви, аби вижити
Життя Марії та Олександра сповнене творчістю – вони пишуть вірші, музику, співають, організовують тематичні заходи, створюють аудіо- та відео- контент.
Про події з 24 лютого 2022 року можуть розповісти багато, але день, який назавжди закарбувався в пам’яті – коли Олександр отримав поранення.
– Це сталося 15 березня 2022, осколки влетіли в нашу оселю. Світла нема, ліків нема, допомоги нема, перебували під обстрілами в Кальміуському районі. Звісно, ми не одні такі, але лікувати чоловіка, робити перев’язки – було дуже складно, – розповідає Марія.
Олександр Сладков пригадує ще один страшний день – коли розстрілювали Кальміуську районну адміністрацію, де в той час укривалися наші герої.
– Це було дуже жахливо, думали, що загинемо. Стіни рухались, ми гадали, що буде завал. В нас і лопати з собою були, щоб відкопуватися… Потім один снаряд влучив у будівлю, почалася пожежа, згоріли речі, остання їжа… Ніхто не загинув, але ми лишилися без одягу, без їжі. Під час обстрілу молилися, була ікона в нас священна. На щастя, вижили, – розповідають Марія та Олександр.
Після пожежі в укритті довелося повертатися до потрощеної квартири та молити Бога, аби допоміг вибратися з облоги.
Син думав, що ми загинули
Подружжя розповідає, що син спочатку був разом з ними, але потім пішов до дівчини, запевняючи, що за день-два повернеться. Розлука тривала 4 місяці.
– Вони перебували в Центральному районі, біля заводу “Октябрь”. Вже потім ми дізналися, що син приходив нас шукати, а в квартирі все скривавлене, розкинуті бинти… Він думав, що ми загинули, – розповідає Марія.
Родина чекала, поки Олександр відновиться після поранення. В окупації Сладкови провели 120 днів.
– Син шукав нас, виставляв фото, де ми у вишиванках на тлі українських прапорів. Світлина була зроблена на тематичному заході біля площі Свободи… Він, напевно, в шоковому стані був, коли публікував те фото. А ми в той час – в окупованому Маріуполі. Розумію хвилювання сина, адже в той час ще активно ширилися фото з міста, був кадр з 7 проїзду, де на асфальті лежали тіла людей, ми всі тоді були не дуже в адекваті, – зітхає героїня.
“Коли ми проїхали український блок-пост, я плакала”
Процес виїзду з окупованого міста був складний і довгий. Родина не проходила фільтрації, виїжджали тропами та полями.
– Ми вивозили ще стареньку бабусю, чекали поки дадуть відмашку, що можна їхати. Було понад 30 ворожих блок-постів дорогою. І всюди нас зупиняли, бо ми везли свою апаратуру, комп’ютери, які нам потрібні для роботи. Про відновлення своєї діяльності думали ще в Маріуполі. Ми творчі люди, без цього не можна, – каже Марія.
Коли проїхали перший український блок-пост, жінка плакала. Їй здавалося, що ця дорога буде нескінченою. А ще подружжя дуже хвилювалося, чи витримає дорогу старенька бабуся. Це трошки “рятувало” на блокпостах, адже всі бачили, що жінці погано.
Надихають українців програмою “Дива”
Зараз Марія та Олександр Сладкови мешкають в Павлограді. Тут вони познайомилися з творчими людьми, які тепер вже стали колегами.
– Ми їздимо по всій Україні, відвідуємо центри “ЯМаріуполь” з програмою “Дива”. Наші глядачі питають: “А ми точно плакати не будемо? Дайте нам надію на майбутнє!”. І ми не можемо їм відмовити! – зізнається творча родина.
Як і раніше, Олександр і Марія створюють унікальний авторський контент українською мовою. Митці бачать, що для глядачів їхні виступи – це сеанси арт-терапії.
Після деокупації подружжя планує повернутися в місто, плекати та розвивати українську культуру.
– Маріуполь для мене – не руїни. Так, всі повинні бачити, як росіяни спотворили наше прекрасне місто, але особисто я хочу малювати майбутній Маріуполь. Можливо, без заводів, а з великою кількістю туристів. З нашим морем, з місцями відпочинку. Тут будуть церкви, офісні центри, які приваблюватимуть своєю сучасністю. Все це з’явиться в Маріуполі після відбудови та деокупації, – закінчує розповідь Марія.
Історія записана в рамках проєкту “Портрети Маріуполя”, який реалізується ГО “Простір Марії” за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.